Львівські події стали потужним імпульсом для антиукраїнської істерії... У проекті задіяний весь ланцюжок: кремлівські технологи - Банкова - Верховна Рада - Марков з Тягнибоком...

Коли-небудь хитрий підручник для вузьких фахівців з «конструювання настроїв» і «моделювання ситуацій» опише святкування 9 травня 2011 року в Львові як наочне і успішне застосування такої конструкції і моделювання. Ми вирішили не чекати, коли мине час і з`явиться такий підручник, а поділитися своїми спостереженнями і знаннями вже сьогодні. Журналісти через свою професію дивляться, читають і слухають інформацію професійно. Багато непомітних навіть обізнаному читачу і глядачу речі ми здатні зчитувати через досвід і занурення в професію. Тому ми хочемо, щоб люди, які не зв`язали в логічний ланцюг подій до і після 9 травня, змогли разом з нами зробити це і побачити цілісну картину. А саме: з яким цинізмом, за якою чітко продуманою схемою три політтехнологічні сервіси влади розколюють Україну.

Потужний імпульс для антиукраїнської істерії

Дозвольте короткий список заголовків останніх днів українських і російських медіа: «У Львові - побоїще, а в Києві червоні прапори», «Стрілянина і криваві зіткнення в Львові», «Побиття ветеранів у Львові». Україна стала «фавориткою» російських і українських теленовин. Хочу нагадати, що українські і російські сюжети впродовж трьох останніх днів починалися з подій у Львові 9 травня. Практично вся журналістика говорила про дві майже несполучні частини України.

Безумовно, події 9 травня стали мультиплікатором для дуже різних сюжетів. Львівські події послужили потужним імпульсом для антиукраїнської істерії. Засудити львівських націоналістів зібралася Держдума РФ (велику націю без ворога не побудуєш, а Україна відмінно підходить), і для антигалицької істерії всередині України теж (сильну владу без розколу теж не побудуєш?). Окремо виповзла із «своїм» рішенням Луганська облрада, пропонуючи заборонити «Свободу». Ми не знаємо, як Львівському консулові в Львові топтали вінок. Цього теж ніхто не задокументував. Але хотіли б побачити кадри і переконатися, що так і було.

Якось пастор німецької євангелістської церкви Мартін Німьоллер, який відсидів 8 років у нацистських концтаборах, розповів про свою головну помилку:

«Спочатку гестапо прийшло за комуністами, я не виступав, бо не був комуністом. Потім гестапо прийшло за євреями, я знову не виступав, бо не був євреєм. Потім гестапо прийшло за католиками, я знову не виступав, бо не був католиком.
Нарешті, гестапо прийшло за мною, і ніхто не виступив, бо вже нікого не лишилося».

Сьогодні садять «терористів». Це не за тобою. Потім посадять радикалів. Але ж ти до них теж не належиш. Потім посадять «політично некоректних». Але ти слідкуєш за словами, і не наводиш сумнівних прикладів з історії.

Коли нарешті подзвонять у двері, тебе осягне жахливий здогад, що прийшли за тобою. Ти шукатимеш підтримки, але вже ніхто не допоможе тобі...

Саме на це і розраховує влада.

"Журналістиці неможливо навчити. Журналістиці можливо навчитися", -- так говорив головний редактор газети "Сіверщина" Василь Чепурний на першій розмові про журналістику.

5 лютого пройшло перше заняття Зимової школи журналістики «Молодої Просвіти» в Чернігові. 16 хлопців та дівчат, які бажають знати основи журналістики прийшли на заняття. Таких занять всього буде вісім протьогом двох місяців щосуботи. Тренерами для них будуть відомі в місті журналісти Петро Антоненко, Владислав Савенок, Інеса Фтомова, Олег Головатенко, Валерій Литовченко.

Перша зацікавлена розмова за чашкою чаю та кави обіцяє стати початком щотижневих зустрічей. І, можливо, для когось початком журналістської кар'єри.